Методичний кабінет дошкільного закладу є осередком здійснення навчально-виховного процесу та роботи з педагогічними кадрами в дошкільному закладі, тому я дбаю про його програмово-методичне наповнення, забезпечення якого повинне відповідати сучасним вимогам та нормам.

 

Кабінет методиста у ЗДО №6 забезпечений дитячою та методично літературою відповідно програм та навчально-методичними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (з каталогом); дитяча література (збірки казок, дитячий фольклор, твори українських класиків, дитячих поетів і письменників) класифікована у папках; новинки методичної літератури, періодика, диски з розробками та досвідом педагогічної роботи працівників ЗДО №6, а також підбірки досвіду роботи видатних педагогів (В.О.Сухомлинського, С.Русової, М.Монтесорі та педагогів району), узагальнений педагогічний досвід «Вихователів методистів» ЗДО №6 (Сіденко Н.І., Павлюченко Л.О., Дуднікової В.С. та практичного психолога вищої категорії Поцілуйко Г.М.), напрацювання творчої групи при МРК з проектної діяльності, та методичних заходів дитячого садка та садків Олександрівського району.

 

У роботу вихователем-методиста входить оформленя відповідних папок, що містять рекомендації для вихователів, музичних керівників та вузьких спеціалістів, розробки,    конспекти занять та розваг, матеріали діагностичного обстеження відповідності знань дітей програмовим вимогам для здійснення індивідуально та диференційованого підходу до кожного вихованця, методички та дитячу художню літературу і дидактичний матеріал з різноманітних тем, визначених до вивчення у дитячому садку згідно з Базовим компонентом  дошкільної освіти України, що сприяє поліпшенню планування та проведення навчально-виховної роботи педагогами дитячого навчального закладу.

 

Для реалізації однієї з основних функцій роботи методичного кабінету – забезпечення комплексного творчого процесу, під час якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників, оволодіння ними ефективними формами і методами роботи з дітьми, створено каталоги: дидактичного матеріалу, картин, пізнавальної літератури, ведеться облік іграшок та посібників, формуляри  видачі посібників.

 

У методичному кабінеті регулярно організуються виставки, як епізодичні так і постійно діючі: «Новинки методичної літератури», «Готуємось до педагогічної ради», «Вивчаємо педагогічний досвід», «Готуємось до огляду-конкурсу».

 

Матеріали методичного кабінету ефективно використовуються педагогами під час навчально-виховного  процесу.

 

Зміст методичної роботи в закладі будується на основі державних документів про освіту, науково-педагогічних досліджень, навчальних планів, програм, новинок психоголо-педагогічної літератури, інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи, інформації про перспективний педагогічний досвід.

 

Велика увага приділяється спрямуванню зусиль педагогічного колективу на реалізацію сучасного особистісно орієнтованого підходу до дітей, який передбачає формування  у дитини здібностей і бажання усвідомлювати себе як особистість. Питання, над якими працює дитячий садок обговорюються на педагогічних радах, педагогічних читаннях, під час індивідуальних і групових консультацій, на їх основі здійснюється корекція педагогічного стилю роботи вихователів.

 

У методичній роботи закладу активну участь бере творча група, яка відповідно до річного плану працює над вивченням інноваційних технологій, опрацюванням актуальних для дошкільного закладу питань та впровадженням їх в практику роботи з дітьми по темі «Проектна діяльність у дошкільному навчальному закладі» (2012-2013 н. р.). До участі в ній запрошені педагоги зі стажем та власними системами роботи,які можуть поділитись власним досвідом з молодими спеціалістами.

 

 

Пошук та вивчення нових технологій і методів у методичній і психолого-педагогічній літературі; їх теоретичне осмислення, апробація, аналіз та підсумки (використання в практичній роботі.

Вивчення досвіду педагогів закладу в різних видах та формах педагогічної діяльності, аналіз та виявлення інноваційних методів і прийомів у роботі, їх вдосконалення; узагальнення досвіду та його розповсюдження в колективі та за його межами.

 

Вихователь-методист навчає педагогів отримувати знання  та вміло реалізувати їх в роботі з дітьми, отримуючи позитивний результат як для дітей так і для самого педагога (отримання задоволення від своєї роботи).  Для цього у ЗДО створені всі умови для безперервного   вдосконалення фахової майстерності. Вихователь-методист створила належні умови для підвищення професійного рівня та формування інноваційної компетентності педагогів. Вдало поєднанні колективні, групові та індивідуальні форми методичної роботи сприяють ефективному росту фахової майстерності педпрацівників, якій сприяють інтерактивні форми спілкування.

 

Науково-методичне зростання педагогічної майстерності вихователів забезпечують такі колективні форми методичної роботи (педради, педагогічні читання, семінари, методоб’єднання, семінари-практикуми, колективні перегляди), групові (семінари-практикуми, творчі, ініціативні групи, школа молодого вихователя) та індивідуальні (стажування, самоосвіта, індивідуальні консультації). 

Цьому сприяють інтерактивні форми спілкування:

 

 

Для підвищення кваліфікаційного рівня педагогів адміністрація дошкільного закладу здійснює планування на п’ять років курсової перепідготовки. У ЗДО практикуються звіти вихователів про її проходження на педагогічних годинах.

 

Методист, як старший наставник допомагає вихователям обрати тематику для самоосвіти педагогів, глибоко продумуючи і визначаючи необхідність поповнення знань педагога з певних розділів з урахуванням потреб навчально-виховного процесу (через анкетування). 

 

Належна увага вихователем-методистом приділяється роботі з молодими вихователями. У дошкільному закладі працюють 4 молодих спеціалісти, за кожним з молодих вихователів закріплено досвідченого педагога-наставника. (Довідка  про наставництво та план роботи з молодими спеціалістами на поточний рік додається).

 

З вересня 2012 року розпочала роботу Школа молодого вихователя ДНЗ, до плану роботи якої входять різноманітні форми методичної роботи: аналіз планів, надання консультацій, методичні рекомендації, методичний тренінг, анкетування, бліц-інтерв’ю, відвідування та перегляд занять, робота з документацією, опрацювання методичної та пізнавальної літератури, відеозаписів занять).  

 

Широко використовуються традиційні інтерактивні форми методичної роботи, особливо під час проведення педагогічних рад, загальних та групових батьківський зборів: проблемний стіл, методичні посиденьки, диспути, дискусії, «мозковий штурм».

 

Однією з масових форм методичної роботи в закладі є організація виставок, як тимчасових так і постійно діючих. Це виставки дитячої творчості, спільних робіт дітей з батьками, виставки поробок «Майстерня чарівниці природи», виставки малюнків на задану тему, виставка іграшок-саморобок з покидькового матеріалу; спеціальні виставки по тематиці педагогічних рад, тематичних тижнів: виставка посібників з розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку, виставка атрибутів до організації театральних ігор, що використовуються в дошкільному закладі, виставка дидактичних ігор.        

 

 

Організація методичної роботи з педагогічними кадрами носить діагностично-прогностичний характер, базується на глибокому аналізі роботи при проведенні навчально-виховного процесу. Діагностування педагогів проводиться систематично за допомогою анкет, діагностичних карт. Цьому питанню постійно приділяється велика увага, що дозволяє вчасно  коректувати і надавати методичну допомогу у розв’язанні проблемних завдань і визначенні її форм.

 

ДНЗ №6 є опорним дитячим садком для 2 сільських (Івангород та Красносілля), тому педагоги надають консультації та практичну допомогу вихователям цих дошкільних закладів при їх зверненнях.

 

З метою поширення передового педагогічного досвіду серед педагогів закладу складено картку досвіду педагогів ДНЗ та оформлено папки з матеріалам для ознайомлення.

 

Робота дошкільного закладу спрямована на вивчення та впровадження в практику роботи педагогічних працівників теорії і методики навчання і виховання, українознавства, родинного виховання та використання порад В.О.Сухомлинського, досягнень сучасної педагогічної науки, оволодіння сучасною методологією, збагачення досвіду педагогів новими прогресивними методами і способами навчання і виховання, впровадження новітніх теоретичних розробок, позитивного досвіду, сучасних педагогічних технологій. В методичному кабінеті створено «Банк даних» інноваційних технологій та нововведень, які запроваджуються в практику роботи (Картка передового педагогічного досвіду додається).

 

У методичному кабінеті в достатній кількості накопичений матеріал для проведення діагностики педагогічних кадрів, особливо молодих спеціалістів, що дає можливість своєчасного виявлення розриву між рівнем компетентності педагогів та вимогами до їх професійної діяльності на рівні встановлених державних стандартів.

 

Відповідно до Інструкції ведення документації в дошкільному закладі усі документи вихователем-методистом ведуться згідно з посадовими обов’язками, зберігаються в установленому місці, ведуться чітко, охайно, систематично.

 

Педагогічний кабінет закладу є центром методичної роботи, здійснює навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу. В кабінеті наявні навчально-наочні посібники, але кабінет не забезпечений ТЗН, дидактичний матеріал та методична бібліотека потребує оновлення.

 

Річний план роботи дошкільного закладу складено на основі глибокого аналізу, зробленого за минулий рік, комплексного вивчення результатів, здобутків, педагогічних знахідок. До річного планування залучаються всі працівники закладу, враховуючи їхню кваліфікацію, творчі здібності, можливості, їхні запити, побажання, зауваження. Щорічно у травні місяці проводиться анкетування педагогічних працівників щодо планування роботи ДНЗ «Аналіз, завдання, перспективи». Види і форми планування освітнього процесу в закладі обговорюються та схвалюються педрадою на початку навчального року.

 

Педагоги дошкільного закладу практикують поточну форму планування; педагогічною радою затверджено графічну форму планування за лініями розвитку. При плануванні вихователі керуються принципом актуальності, науковості, наступності, перспективності, системності, які забезпечують відповідність змісту планів досягненням психолого-педагогічної науки та передового педагогічного досвіду, орієнтуванням плану на потреби сьогодення та забезпечення якості розвитку, вихованості та навченості у дітей. Принцип цілісності та логічності допомагає вихователям вести планування з урахуванням між предметних та інтегративних зв’язків, взаємопроникнення й логічного підпорядкування всіх складових плану.  

 

Співпраця  вихователя–методиста та педагогів ЗДО завжди приносить позитивний результат у роботі з дітьми.

                                                                                                        

                                                                                                                                                       

Відповідно до вимог оформлені довідки по тематичних перевірках, матеріали семінарів-практикумів, тематичних декад, тематичних тижнів, консультацій, майстер-класів, що проводилися.

 

В методичному кабінеті дошкільного закладу належним чином зберігається вся наявна документація, доповнюється та оновлюється картотека.

 

Педагогічною радою закладу затверджено планування; у вигляді календарного плану обравши графічну форму (сітки) за лініями розвитку; мною розроблена додаткова сітка для розподілу форм роботи в залежності від зайнятості дітей як за БП «Я у Світі» так і за програмою розвитку старших дошкільників «Впевнений старт», що полегшує планування різноманітних форм роботи в залежності від організованої зайнятості дітей.                                                                                                                                              

 

Молоді спеціалісти записують план заняття.При плануванні керуються принципом актуальності, науковості, наступності, перспективності, системності, які забезпечують відповідність змісту планів досягненням психолого-педагогічної науки та позитивного педагогічного досвіду, орієнтацію змісту плану на потреби сьогодення та забезпечення якості розвитку, вихованості та навченості у дітей. Принцип цілісності та логічності допомагає вихователям вести планування з урахуванням  між предметних та інтегративних зв’язків, взаємопроникнення й логічного підпорядкування всіх складових плану.

 

 

 

 

 

1. Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

2. Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладами освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Зовнішній моніторинг якості освіти може проводитися будь-якими органами, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності. Участь закладів освіти (інших суб’єктів освітньої діяльності) та учасників освітнього процесу у зовнішньому моніторингу якості освіти є добровільною, крім випадків, встановлених законодавством.

3. Порядок, види та форми проведення моніторингу якості освіти затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

4. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки організовує участь закладів освіти у порівняльних міжнародних дослідженнях якості освіти.

 

Методи моніторингу

Розробляючи моніторингову процедуру та добираючи засоби моніторингу, педагоги дошкільного закладу повинні враховували економічність та надійність методик, їх відповідність віковим особливостям дітей і можливість зручного застосування в освітньому процесі дошкільного закладу.

Практика свідчить, що основними методами, що дають змогу виявити ступінь реалізації програмових завдань та оцінити рівень компетентності дітей, є:

- спостереження за дітьми;

- вивчення результатів продуктивної діяльності дітей;

- проведення— нескладних експериментів у вигляді доручень кожній окремій дитині;

- дидактичні ігри бесіди.

Одним з найефективніших методів моніторингу є регулярні спостереження, які дають змогу доволі об’єктивно оцінити досягнення кожної дитини, властиві її віку, зокрема формування певних розумових дій, а також рівень її компетентності у всіх видах діяльності.

Проте під час спостереження можуть виникнути ускладнення, спричинені, суб’єктивізмом спостерігача. Аби уникнути чи хоча б звести до мінімуму кількість помилок в аналізуванні результатів спостереження, відмовтеся від передчасних висновків. Продовжуйте спостереження упродовж тривалого часу й лише потім аналізуйте його результати. Спостерігайте за дитиною у природній для неї ситуації: протягом дня у групі на прогулянці під час ранкового прийому ввечері, коли дитина йде з батьками додому. Обов’язковою умовою успішного педагогічного моніторингу є вміння педагога уникати суб’єктивних оцінок, фіксуючи лише об’єктивні факти.

Якщо основна мета щоденної освітньої діяльності педагога— розвивати кожну дитину, допомагати їй знаходити правильні рішення, виховувати, то мета моніторингу— одержати достовірні дані про рівень розвитку кожної дитини, сформованості в неї тих чи тих умінь і навичок.

Джерело:https://www.pedrada.com.ua/article/1623-organzovumo-montoring-sformovanost-osnovnih-kompetentsy-doshklnikv-rannogo-vku

Завдання моніторингового дослідження:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та отримати об'єктивну інформацію про якість дошкільної освіти, а також прогнозувати її розвиток.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності ДНЗ прикінцевій меті - вимогам Державних стандартів дошкільної освіти та освітньої програми.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми.

5. Надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.