План заходів

                                                    з підготовки та відзначення 210-річчя від                                                                   дня народження  Т.Г. Шевченка                                                                 Олександрівський заклад дошкільної освіти №6

Тиждень прав дитини

         Тиждень мови та писемності

23-27.10.2023

13 червня 2023

Беріть у роботу рекомендації МОН і організуєте для ваших вихованців безпечний літній оздоровчий період.

Головне завдання закладів дошкільної освіти – зосередитись на збереженні, зміцненні й відновленні фізичного, психічного та духовного здоров’я дітей. 

Давайте пригадаємо, що потрібно врахувати у роботі закладів освіти.

Планування освітнього процесу

Плануйте організацію освітнього процесу в літній період так, щоб максимально:

• забезпечити психологічний комфорт дітей та всіх учасників освітнього процесу;
• налагодити умови для відновлення нервової системи дітей та всіх учасників освітнього процесу;
• посилити реабілітаційний напрям;
• активізувати роботу практичного психолога або психологічної служби;
• забезпечити безпечне освітнє середовище і психолого-педагогічний супровід освітнього процесу.

Завдання педагогів — допомогти дітям подолати негативні наслідки травмівних подій та адаптуватися до нових обставин їхнього життя.

Порекомендуйте педагогам залучати практичного психолога до планування освітнього процесу й враховувати його рекомендації під час освітньої діяльності.

Планувати освітній процес педагоги мають, орієнтуючись на тривале перебування в природному середовищі із залученням усіх природних ресурсів (повітря, вода, сонце, пісок, рослини, природне довкілля тощо), які сприяють загальному розвитку дитини та її освіті в цей період.

Освітню діяльність педагоги здійснюють на основі плану роботи на навчальний рік і літній період, що схвалила педагогічна рада закладу та затвердив керівник.

План роботи на літній період може бути як складовою Плану роботи закладу на навчальний рік, так і окремим документом.

Календарний план передбачає організацію життєдіяльності дітей протягом дня на день / тиждень, два тижні — для груп дітей раннього віку.

Календарному плануванню освітньої роботи передують перспективне планування комплексів ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, загартовувальних заходів із зазначенням назв процедур і норм загартування, форм взаємодії з батьками (назва заходу, тема, дата проведення), завдання щодо виховання культурно-гігієнічних навичок.

Важливо формувати та закріплювати питання щодо культурно-гігієнічних навичок, які мають бути відображені в плануванні вихователя.

Як організувати діяльність ЗДО в літній період

Безпека життєдіяльності

Приділіть увагу заходам безпеки в разі надзвичайної ситуації.

Проведіть Тиждень безпеки дитини. У його межах організуйте освітню діяльність з дітьми за напрямами:

• правила безпеки під час евакуації, мінної безпеки;
• правила дорожнього руху;
• правила поведінки на вулиці, у транспорті, при зустрічах з незнайомими людьми;
• правила безпечної поведінки під час відпочинку на сонці, у лісі, біля водойми;
• користування електричними й газовими приладами;
• запобігання харчовим отруєнням і кишковим інфекціям та ін.

При проведенні роз’яснювальної роботи серед вихованців щодо необхідності дотримання ними правил безпеки педагогам важливо говорити, що вони знають, як убезпечити себе, повторювати правила, як поводитися під час сирени, та правила безпеки під час обстрілів; закріплювати інформацію, яку дитина має знати відповідно до віку: власне прізвище та ім’я, адресу, кого з дорослих і де можна знайти, якщо дитина опинилась сама.

Порекомендуйте педагогам систематично моніторити стан фізичного та психологічного здоров’я дітей протягом дня.

Організація освітньої взаємодії з дітьми

Проведіть підготовчу роботу:

• інструктаж з питань безпеки життєдіяльності дітей, техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, охорони праці працівників закладу;
• поповнення та поновлення матеріалів для батьків (пам’ятки, буклети, рекомендації) щодо відпочинку з дитиною, профілактики травм і нещасних випадків із дітьми в літній період, інформації з домедичної допомоги дітям;
• забезпечення дидактичними іграми та матеріалами для організацї художньої діяльності дітей на вулиці;
• забезпечення іграшками для ігор з вітром, піском, водою тощо.

Затвердьте на початок літнього періоду режим дня в усіх вікових групах відповідно до орієнтовного розподілу часу на процеси життєдіяльності дітей та чинної програми, за якою працює заклад.

Створіть умови для максимального перебування дітей на свіжому повітрі, денного сну та різних видів відпочинку, відповідно до віку дітей.

Робота з батьками

У ЗДО, де призупинено освітній процес у зв’язку з воєнними діями, педагоги виконують функцію модераторів, які пропонують педагогічну підтримку родинного виховання батькам.

Щоб цей супровід був дієвим, порадьте вихователям у календарному плануванні на місяць / тиждень визначити теми та завдання, які вони надаватимуть батькам у доступному форматі конкретного регіону: вайбер, телеграм за наявності комунікацій.

Для закріплення та формування у дітей знань і вмінь у межах вибраних тем педагогічної підтримки родинного виховання порекомендуйте педагогам добирати та відправляти батькам невеликі завдання з урахуванням можливостей кожного вихованця.

Що порадити.

1. Онлайн-матеріали, розміщені на сайті МОН: «Сучасне дошкілля під крилами захисту», «THE LEGO FOUNDATION» — ігрові онлайн-взаємодії для дошкільнят.

2. Telegram-канал «Підтримай дитину» (https://t.me/pidtrumaidutuny), що створили педагоги та дитячі психологи за підтримки МОН.

Оздоровлення дітей

Спрямуйте діяльність закладу на організацію змістовного, різноманітного буття з метою оздоровлення дітей дошкільного віку, забезпечення активного відпочинку, закріплення, уточнення, розширення запасу набутих упродовж навчального року знань, уявлень про навколишній світ і самих себе, збагачення досвіду застосування практичних умінь, навичок у процесі різних видів дитячої діяльності: рухової, ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, художньої, предметно-практичної тощо.

Якщо у закладі дистанційна форма освітнього процесу, то рекомендуйте педагогам запропонувати батькам дітей раннього й дошкільного віку відеоматеріали та ресурсну підтримку, які дозволять у літній оздоровчий період продовжити цілеспрямовану систематичну освітню діяльність із розвитку малюків. Особливу увагу необхідно приділити руховій активності, використанню природних засобів для оздоровлення дітей, правилам безпеки. Організуйте дослідно-експериментальну діяльність для дітей. Її доцільно організовувати з дітьми, починаючи з молодшого дошкільного віку, які могли б не тільки спостерігати та відповідати на питання, а й самостійно повторити експеримент.

Робота з питань мінної безпеки

Оскільки діти більше часу перебувають на свіжому повітрі, порадьте вихователям систематично звертати увагу дітей на правила поведінки у разі виявлення підозрілого предмета. Для просвітницької роботи з дітьми з питань мінної безпеки краще обрати казки, загадки, вірші, ігрові ситуації, мультфільми, різні види театру. Практичних навичок діти можуть набути під час ігрової діяльності:

• словесні ігри — «Можна або ні», «Безпечно — небезпечно»
• настільно-друковані ігри: ігри-мандрівки «Прогулянка з псом Патроном», «Безпечне лото»
• рухливі ігри «Безпечна стежинка», «Безпечна прогулянка», «Крокуй обережно» тощо.

Основна умова запобігання мінної небезпеки для дошкільників — пильність дорослих, постійний контроль у період прогулянок та у разі перебування дітей за межами безпечного місця, поінформованість близьких людей про можливі ризики.

Ігри в період адаптації дитини до умов ЗДО

вересень 2022

Гра “Галявина настрою”

Мета: створити позитивний емоційний фон; вчити розвивати уяву в дітей.

Обладнання: плетені серветки; кольорові стрічки; кольоровий дріт. Використовуючи плетену серветку, різнокольорові стрічки, шнурочки, паперові серветки, пелюстки троянд, ми створимо галявину настрою. Крім цього, протягування шнурка крізь отвір у серветці сприяє розвитку дрібної моторики малюка — його пальчики стають спритнішими, пробуджується творча уява.

Гра “Колючий їжачок”

Мета: розвивати дрібну моторику і координацію рухів дітей; стимулювати мовленнєву активність. Обладнання: масажний м’яч для кожного учасника.

На вашій долоні з’являється незвичайна кулька. Разом ви уважно розглядаєте її. Виявляється, що вона схожа на їжачка. Акуратно кладете кульку на долоню дитини, прокочуєте «їжачка» по кожному пальчику, починаючи з великого пальця провідної руки, і трохи довше затримуєтеся на подушечці кожного пальчика. Погладжування слід виконувати в напрямі від периферії до центра. Дії супроводжуйте віршами: Дай долонечку, моє сонечко, Я погладжу тебе по долонечці. Ходить-бродить вздовж доріжок Весь в колючках їжачок, Ягідки шука й грибочки Для маленьких діточок. Самомасаж кисті розвиває мускулатуру пальців рук, рефлекторно стимулює відповідні зони кори головного мозку, дає змогу нормалізувати стан нервової системи, має не лише заспокійливий, а й загальнооздоровчий ефект. Так само, як слайди проектуються на екран, так і всі частини нашого тіла мають свою проекцію у корі головного мозку. Однак ці проекції — непропорційні. Площа, яку займає проекційна зона кисті, набагато більша тієї, що відведена для іншої частини тіла. Вплив на кисті рук, своєю чергою, впливає на стан мозку, а відповідно — і на загальний стан організму.

Гра “Що нам підкажуть пальчики”

Мета: розвивати тактильне сприймання дітей, спостережливість; збагачувати сенсорний досвід; стимулювати пізнавальну активність.

Обладнання: природні матеріали різної фактури — каштан, горіх, шишка, дерев’яний ребристий олівець, гладенький камінчик.

Дитина освоює навколишній світ за допомогою органів чуття. Зокрема, через тактильне сприймання, чутливість рук. Уплетеній коробочці ви знайдете природні матеріали — шишку, каштан, камінчик. Розгляньте, доторкніться до них і опишіть їх. Наприклад, шишка — шорстка, камінь — гладкий. Потім заплющіть очі, простягніть долоню, відгадайте, який предмет лежить на ній. Якщо в дитячому віці не вдосконалювати рухи і не збагачувати сенсорний досвід (те, що ми відчуваємо і сприймаємо через органи чуття), то в дорослому віці людина не володітиме достатньою пластичністю розуму, щоб уміти легко пристосовуватися до різних обставин.

Гра “Дихаємо животиком”

Мета: стабілізувати психоемоційний стан. Зазвичай цю вправу виконують лежачи Покладіть долоню на живіт і відчуйте, як живіт піднімається,коли ми робимо вдих, і опускається, коли робимо видих. Бегемотики на траві лежали, Глибоко повітря вдихали. Животик піднімається (вдих), Животик опускається (видих). Сіли бегемотики, Торкнулися животиків. Животик піднімається (вдих), Животик опускається (видих). Роботу діафрагми дитина має сприймати і зорово, і тактильно. Покладемо на живіт іграшку, наприклад рибку, і подивимося, як вона піднімається, коли ми робимо вдих, і опускається, коли ми робимо видих: Рибка на хвилях розважається, То вгору (вдих), То вниз (видих) Весело гойдається. Черевний подих — антистресовий, він сприяє зменшенню тривоги, збудження, спалахів негативних емоцій, підвищує тонус блукаючого нерва (основної ланки парасимпатичної нервової системи), сприяє загальному розслабленню. Спрацьовує універсальний захисний механізм, закладений природою у нашій нервовій системі: уповільнення ритму різних фізіологічних і психічних процесів сприяє досягненню спокійнішого і врівноваженого стану. Таке дихання дасть дитині змогу швидше заснути після численних яскравих вражень, пережитих протягом дня.

Гра “Метелики на весняному лузі”

Мета: вчити регулювати у дітей процеси збудження й гальмування; знижувати рівень тривожності; розвивати пластику рухів.

Обладнання: кольорові хустки з легкої напівпрозорої тканини.

А зараз ми пограємося у схованки. Але не у прості — у прозорі. Цю гру полюбляють усі діти. Схованки дають змогу впоратися зі страхом темряви і замкненого простору, з почуттям самотності (це по чуття часом відчуває кожна дитина, а під час гри вона має певний час перебувати наодинці, до того ж, у таємному місці). Отже, зав’язавши прозорий шарф на очі, дитина бачить усе навколо, але при цьому — вона сховалася. Радість руху буде ще яскравішою, якщо хустки перетворяться на крила метеликів: Ми – метелики яскраві – На листочках посідали.(діти сидять навпочіпки) Вітер дмухнув — полетіли. (встають, бігають по кімнаті,змахуючи руками вгору — вниз) І на землю тихо сіли.(сідають навпочіпки, завмирають) Вітер знову налетів, З нами гратись захотів. Високо він нас підняв. (встають, піднімають руки догори) Все кружляв нас і кружляв. Сонце крильця освітило — І на землю опустило. (кружляють по кімнаті, потім зупиняються і сідають навпочіпки) Через деякий час слід запропонувати дітям потягнутися і відчути, як у них «розправляються крила» під час потягування.

Гра “Хоробрі жабенята”

Мета: вчити : – знімати психоемоційне напруження у дітей; – прийнятним способом виявляти негативні емоції, агресивні імпульси; розвивати у дітей координацію рухів.

Обладнання: папір у рулоні; кошик.

Особливе значення для розвитку малюка мають рухливі ігри. Із моменту народження дитина прагне до руху. Вона пізнає світ, повзаючи, стрибаючи, бігаючи. Через рухливі ігри вона вчиться володіти своїм тілом, її рухи стають красивими і впевненими. А в момент фізичного та емоційного напруження ці ігри дадуть змогу «виплеснути» негативну енергію прийнятним способом. Малюкам неодмінно сподобається гра — перетворення на хоробрих жабенят. У нас є звичайні рулони паперу. І в кожного хороброго жабеняти є листок, на якому він сидить. Кожний учасник сидить на шматку паперу, відірваному від рулону. «Жили-були в тихому ставку із красивим лататтям молоді жабенята. У кожного з них був улюблений листочок, на якому жабеня сиділо, грілося на сонечку і, звичайно, розмовляло. А як жабенята розмовляють? Правильно: «Ква-ква-ква»… І ось одного разу над ставком пролітав величезний птах у пошуках ситного обіду. Помітивши жабенят, птах вирішив поласувати ними. Але жабенята були винахідливими: зім’яли свої листочки і почали кидати їх у птаха. Птах злякався і полетів. Із того часу жабенята нічого не бояться». А якщо взяти аркуш паперу, розірвати його на багато дрібних шматочків і на рахунок 1-2-3-4 підкинути вгору, то вийде веселий салют. «Результат» салюту збираємо в кошик, примовляючи: «Ми збираємо листочки швидко-швидко, чисто-чисто». У цій грі в буквальному сенсі «виплескуються» емоції. У людському організмі самою природою закладена можливість саморегуляції: коли на зміну реакції напруження (стресу) приходить розслаблення, спокій, відпочинок. І звичайно, рухлива гра — це джерело радості й один із ліпших засобів спілкування дорослого з дитиною.

Гра “Наливаємо, виливаємо, порівнюємо”

Мета: розвивати у дітей тактильне сприймання; пробуджувати інтерес до дослідницької діяльності. Обладнання: гумова іграшка.

Загальновідомо, що вода має корисні властивості, зокрема тепла вода розслабляє і заспокоює. Діти дуже люблять ігри з водою. У воду опускають іграшки, поролонові губки, трубочки, пластикові пляшечки з отворами. Якщо гра з водою відбувається в денний час, можна додати до неї пізнавальний компонент: під час опускання предметів у воду порівнювати їх за фактурою і масою. Можна заповнити миску з водою ґудзиками, намистинками, монетками, невеликими кубиками тощо і пограти з ними, скажімо: взяти якомога більше предметів в одну руку і пересипати їх в іншу; зібрати в одну руку, наприклад, намистинки, а в іншу — камінчики; припідняти якомога більше предметів на долонях. Після розв’язання кожного завдання дитина розслаблює кисті рук, тримаючи їх у воді. Тривалість вправи — близько п’яти хвилин, поки вода не охолоне. Після завершення гри руки дитини слід розтирати рушником протягом однієї хвилини.

Гра “Розмова з іграшкою”

Мета: учити дітей способів вираження свого емоційного стану, переживань; розвивати навички мовленнєвого спілкування.

Обладнання: іграшки бі-ба-бо; іграшки-рукавички.

Для дитини в період життєвих змін важлива підтримка дорослого. Малюк має потребу повідомити, що у нього «не так», але зробити це йому поки складно. Допомогти дитині у цьому може її улюблена іграшка, яка асоціюється з позитивними емоціями, відчуттям комфорту і безпеки. Давайте спробуємо одягнути на руку іграшку-рукавичку. На руці дитини — теж іграшка. Ви торкаєтеся до неї, можете погладити і полоскотати, при цьому запитуєте: «Чому мій, … , сумний, у нього мокрі оченята; з ким він подружився в дитячому садку, як звати його друзів, в які ігри вони гралися» тощо. Поговоріть одне з одним, привітайтеся пальчиками. Використовуючи образ іграшки, переносячи на нього свої переживання і настрої, дитина розповість вам, що її турбує, поділиться тим, що складно висловити без спеціальної підтримки. Учені довели, що діти, оточені любов’ю і турботою, легше переносять стресові ситуації, у їхньому організмі виробляється менше кортизолу — гормона, що негативно впливає на обмін речовин, імунну систему, мозок. Батьківське тепло й чуйність допомагають малюкові ке­рувати своїми емоціями. Дошкільникові важливо відчувати контакт із мамою (зокрема, фізичний). Адже, спілкуючись із дитиною, ми ніби говоримо їй: «Я тебе люблю, мені добре поруч із тобою».

Гра “Малюнки на піску”

Мета: розвивати в дітей тактильну чутливість; візуалізувати поняття власного Я.

Обладнання: кольорові пластикові підноси; манна крупа.

Давайте згадаємо одну з найулюбленіших ігор-занять нашого дитинства. Коли на вулиці ставало тепло, дітвора збиралася в пісочниці. Створимо свою маленьку пісочницю з білим «піском» (манною крупою). Можна насипати її гіркою або розгладити. По пісочку пробіжить стадо коників, проскакають зайчики, тупцюватимуть слоники, накрапатиме дощик. Його зігріють сонячні промені, і на ньому з’явиться малюнок. А який саме малюнок, вам підкаже дитина, яка із задоволенням долучиться до цієї гри. Чому діти люблять грати в піску? Пісок дає змогу розслабитися: руки заглиблюються в пісок — це приємні тактильні відчуття; пісок повільно сиплеться — це візуально заворожує; із піску можна побудувати що завгодно. Швидкі зміни, перетворення відволікають дитину від переживань. Корисно виконувати рухи обома руками. Це дає змогу синхронізувати активність обох півкуль головного мозку, стимулює розвиток логічної лівої півкулі, що відповідає за мовленнєвий розвиток, і інтуїтивної, емоційної правої півкулі.

Додаток 2

до листа МОН від __.04.2022 No

Щодо здійснення заходів захисту вихованців під час освітнього процесу в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» та статті 57-1 Закону України «Проосвіту» здобувачам освіти, які в умовах воєнного стану, надзвичайної
ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях,оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується організація освітнього процесу в
дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників.
Забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) у межах своєї компетенції здійснюють:
- органи виконавчої влади,

- органи військового командування,

- військові,військово-цивільні адміністрації 

- органи місцевого самоврядування, їхпредставники, посадові особи (керівники, голови, начальники),

- органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;
- заклади освіти,

- установи освіти,

- наукові установи, їх засновники;
- громадські об’єднання,

- благодійні організації 

- фізичні особи, які здійснюють благодійну (волонтерську) діяльність.

З огляду на необхідність створення безпечного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти педагогічні та інші працівники таких закладівповинні бути готові до здійснення заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, особливо вихованців, зокрема їх укриття у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційних заходів, а також неухильного
дотримання алгоритму дій під час тривожної сирени.

  Під час здійснення зазначених заходів керівники, педагогічні та інші працівники закладів дошкільної освіти керуються зокрема Кодексом цивільного захисту України.
Так, відповідно до статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі -КЦЗУ), до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту зокрема належить:
- здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту;
- організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій
евакуаційних заходів;

- проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного
захисту.
Відповідно до статті 130 КЦЗУ суб’єктами господарювання розробляються та затверджуються план реагування на надзвичайні ситуації, а суб’єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше - інструкція щодо дій персоналу суб’єкта
господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій відповідно до Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. No 626.
Відповідно до статті 33 КЦЗУ рішення про проведення евакуації на об’єктовому рівні приймає керівник суб’єкта господарювання.
Відповідно до статті 32 КЦЗУ заклади дошкільної освіти, які не забезпечені власними захисними спорудами, для захисту від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.
Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.
Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.
Укриття в захисних спорудах інших підприємств можливе при невеликій віддаленості та завчасному укладанні відповідних договорів (враховується місткість споруди, тобто, спроможність укрити відповідну кількість людей, а також питання утримання тощо). Керівник закладу дошкільної освіти при визначенні місць укриття опрацьовує також маршрути руху до них.
Звертаємо увагу, що окремих порядків погодження з ДСНС таких договорівта маршрутів руху під час евакуації не визначено.
Рекомендуємо керівникам закладів дошкільної освіти під час виконання обов’язків у сфері цивільного захисту використовувати орієнтовний План реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти, що додаєтьс

В умовах воєнного стану у країні тисячі дітей залишаються без доступу до базових прав та свобод, декларованих Конвенцією ООН «Про права дитини», зокрема права на освіту та дозвілля. Одним з першочергових завдань Міністерства освіти і науки України та органів місцевої самоврядування у цей непростий час є відновлення освітнього процесу у закладах дошкільної освіти в регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація.
Безумовно, однією з умов відновлення освітнього процесу у ЗДО є усвідомлення рівня небезпеки та злагодженість дій при реагуванні у випадку надзвичайної ситуації органами місцевої самоврядування, адміністрацією ЗДО, кожним вихователем та батьками.
Автори даного посібника головною метою вважають мінімізувати стрес, автоматизувати та спростити дії педагогічного персоналу у випадку надзвичайної ситуації. Крім того, даний План може бути доведений до відома батьків або інших законних представників дітей з метою їх інформування та узгодження дій у випадку НС.

План реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти - не є обов'язковим документом, який повинен бути розроблений та затверджений, але може стати дієвим практичним інструментом.

проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного
захисту.

Відповідно до статті 130 КЦЗУ суб’єктами господарювання розробляються та затверджуються план реагування на надзвичайні ситуації, а суб’єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше - інструкція щодо дій персоналу суб’єкта
господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій відповідно до Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. No 626.
Відповідно до статті 33 КЦЗУ рішення про проведення евакуації на об’єктовому рівні приймає керівник суб’єкта господарювання.Відповідно до статті 32 КЦЗУ заклади дошкільної освіти, які не забезпечені власними захисними спорудами, для захисту від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.
Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, щоможе бути використана за основним функціональним призначенням і длязахисту населення.
Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.
Укриття в захисних спорудах інших підприємств можливе при невеликій віддаленості та завчасному укладанні відповідних договорів (враховується місткість споруди, тобто, спроможність укрити відповідну кількість людей, а також питання утримання тощо). Керівник закладу дошкільної освіти при визначенні місць укриття опрацьовує також маршрути руху до них.
Звертаємо увагу, що окремих порядків погодження з ДСНС таких договорів
та маршрутів руху під час евакуації не визначено.
Рекомендуємо керівникам закладів дошкільної освіти під час виконання обов’язків у сфері цивільного захисту використовувати орієнтовний План реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти, що додається.

1.Вступ
2. Складники «Плану реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти»
3. Алгоритм складання «Плану реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти»
4. Визначаємо найбільш потенційні ризики для ЗДО
5. Як обрати план реагування у випадку надзвичайної ситуації
6. Приклади мапи евакуації групи у випадку надзвичайної ситуації
7. Додатки
7.1. Титульна сторінка
7.2. Контакти екстрених служб
7.3. Команда реагування у випадку надзвичайної ситуації
7.4. План реагування у випадку надзвичайної ситуації
7.4.1. План дій у випадку евакуації за межі ЗДО
7.4.2. План дій у випадку аварійного блокування
7.4.3. План дій у випадку укриття у приміщенні закладу освіти
7.5. Мапа евакуації групи
7.6. Список дітей та контактів батьків
7.7. Ілюстровані інструкції для дітей
8. Корисні посилання
ЗМІСТ

В умовах воєнного стану у країні тисячі дітей залишаються без доступу до базових прав та свобод, декларованих Конвенцією ООН «Про правадитини», зокрема права на освіту та дозвілля. Одним з першочерговихзавдань Міністерства освіти і науки України та органів місцевої самоврядування у цей непростий час є відновлення освітнього процесу у
закладах дошкільної освіти в регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація.
  Безумовно, однією з умов відновлення освітнього процесу у ЗДО є усвідомлення рівня небезпеки та злагодженість дій при реагуванні у випадку надзвичайної ситуації органами місцевої самоврядування, адміністрацією ЗДО, кожним вихователем та батьками.
Автори даного посібника головною метою вважають мінімізувати стрес, автоматизувати та спростити дії педагогічного персоналу у випадку надзвичайної ситуації. Крім того, даний

План може бути доведений до відома батьків або інших законних представників дітей з метою їх інформування та узгодження дій у випадку НС.
План реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільно освіти - не є обов'язковим документом, який повинен бути розроблений та затверджений, але може стати дієвим практичним інструментом.