• Вмиватися. З незначною допомогою дорослого мити руки, дотримуючись послідовності: дорослий допомагає засукувати рукава одягу, відрегулювати струмінь води, дитина самостійно змочує руки, бере мило, намилює руки; дорослий показує, як зробити багато піни; дитина повторює намилюючи рухи, змиває мило, умивається, закриває кран; якщо кран тугий, дорослий сам закриває його; дитина самостійно витирає руки та обличчя рушником, дорослий звертає увагу дитини на те, що руки та обличчя повинні бути сухими. Взагалі діти охоче вмиваються самостійно або за нагадуванням дорослого.  

• Доглядати за зовнішнім виглядом. Радіти чистому, красивому одягу, охайній зачісці. Відчувати негативні емоції у зв'язку з брудним одягом та руками, незачесаним волоссям; звертатися до дорослого з проханням допомогти дати лад. Радіти, коли такі неприємні моменти усунено. За нагадуванням дорослого користуватися носовою хустинкою, класти її у кишеню.

• Правильно поводитися за столом. Прагнути їсти самостійно, відмовлятися від пропозиції «погодувати з ложки». Тримати ложку у правій руці, ретельно пережовувати їжу. Радіти, що уміє їсти самостійно, як дорослий. За нагадуванням дорослого користуватися серветкою. Помічати за показом дорослого красиво накритий стіл, яскравий посуд, смачну їжу. Упізнавати і називати знайомі страви (суп, борщ, каша, котлети, салат, пюре, компот, сік, чай). За нагадуванням дорослих говорити «дякую», допомагати прибирати за собою тарілку, чашку, серветку. Дома мати «улюблену» тарілку, чашку, серветку, із задоволенням спостерігати, як мама миє посуд, робити спроби самостійно вимити свою тарілку та чашку, подати хліб, пиріжок.

• Доглядати за речами та іграшками. Разом з дорослим та за його показом складати іграшки на місця, вішати речі, ставити взуття. Спостерігати, як дорослий пере, прасує, чистить одяг, брати участь у митті іграшок, купанні ляльок.

• Одягатися. Вчитися за показом дорослого знімати і вдягати одяг, розстібати великі ґудзики, шнурувати чоботи. Знати свої речі, радіти чистому одягу. Грати. У грі відображати процеси умивання, одягання, їжі; годувати, купати, одягати іграшки (ляльок, звіряток тощо), «вчити» свої улюблені іграшки правильно їсти, вмиватися; у іграх-демонстраціях з іграшки, які показує вихователь, допомагати ляльці правильно вдягатися, приносити Зайчику усе необхідне для купання маленький зайченят тощо.

Ігри в період адаптації дитини до умов ДНЗ

Гра “Галявина настрою”

Мета: створити позитивний емоційний фон; вчити розвивати уяву в дітей.

Обладнання: плетені серветки; кольорові стрічки; кольоровий дріт. Використовуючи плетену серветку, різнокольорові стрічки, шнурочки, паперові серветки, пелюстки троянд, ми створимо галявину настрою. Крім цього, протягування шнурка крізь отвір у серветці сприяє розвитку дрібної моторики малюка — його пальчики стають спритнішими, пробуджується творча уява.

Гра “Колючий їжачок”

Мета: розвивати дрібну моторику і координацію рухів дітей; стимулювати мовленнєву активність. Обладнання: масажний м’яч для кожного учасника.

На вашій долоні з’являється незвичайна кулька. Разом ви уважно розглядаєте її. Виявляється, що вона схожа на їжачка. Акуратно кладете кульку на долоню дитини, прокочуєте «їжачка» по кожному пальчику, починаючи з великого пальця провідної руки, і трохи довше затримуєтеся на подушечці кожного пальчика. Погладжування слід виконувати в напрямі від периферії до центра. Дії супроводжуйте віршами: Дай долонечку, моє сонечко, Я погладжу тебе по долонечці. Ходить-бродить вздовж доріжок Весь в колючках їжачок, Ягідки шука й грибочки Для маленьких діточок. Самомасаж кисті розвиває мускулатуру пальців рук, рефлекторно стимулює відповідні зони кори головного мозку, дає змогу нормалізувати стан нервової системи, має не лише заспокійливий, а й загальнооздоровчий ефект. Так само, як слайди проектуються на екран, так і всі частини нашого тіла мають свою проекцію у корі головного мозку. Однак ці проекції — непропорційні. Площа, яку займає проекційна зона кисті, набагато більша тієї, що відведена для іншої частини тіла. Вплив на кисті рук, своєю чергою, впливає на стан мозку, а відповідно — і на загальний стан організму.

Гра “Що нам підкажуть пальчики”

Мета: розвивати тактильне сприймання дітей, спостережливість; збагачувати сенсорний досвід; стимулювати пізнавальну активність.

Обладнання: природні матеріали різної фактури — каштан, горіх, шишка, дерев’яний ребристий олівець, гладенький камінчик.

Дитина освоює навколишній світ за допомогою органів чуття. Зокрема, через тактильне сприймання, чутливість рук. Уплетеній коробочці ви знайдете природні матеріали — шишку, каштан, камінчик. Розгляньте, доторкніться до них і опишіть їх. Наприклад, шишка — шорстка, камінь — гладкий. Потім заплющіть очі, простягніть долоню, відгадайте, який предмет лежить на ній. Якщо в дитячому віці не вдосконалювати рухи і не збагачувати сенсорний досвід (те, що ми відчуваємо і сприймаємо через органи чуття), то в дорослому віці людина не володітиме достатньою пластичністю розуму, щоб уміти легко пристосовуватися до різних обставин.

Гра “Дихаємо животиком”

Мета: стабілізувати психоемоційний стан. Зазвичай цю вправу виконують лежачи Покладіть долоню на живіт і відчуйте, як живіт піднімається,коли ми робимо вдих, і опускається, коли робимо видих. Бегемотики на траві лежали, Глибоко повітря вдихали. Животик піднімається (вдих), Животик опускається (видих). Сіли бегемотики, Торкнулися животиків. Животик піднімається (вдих), Животик опускається (видих). Роботу діафрагми дитина має сприймати і зорово, і тактильно. Покладемо на живіт іграшку, наприклад рибку, і подивимося, як вона піднімається, коли ми робимо вдих, і опускається, коли ми робимо видих: Рибка на хвилях розважається, То вгору (вдих), То вниз (видих) Весело гойдається. Черевний подих — антистресовий, він сприяє зменшенню тривоги, збудження, спалахів негативних емоцій, підвищує тонус блукаючого нерва (основної ланки парасимпатичної нервової системи), сприяє загальному розслабленню. Спрацьовує універсальний захисний механізм, закладений природою у нашій нервовій системі: уповільнення ритму різних фізіологічних і психічних процесів сприяє досягненню спокійнішого і врівноваженого стану. Таке дихання дасть дитині змогу швидше заснути після численних яскравих вражень, пережитих протягом дня.

Гра “Метелики на весняному лузі”

Мета: вчити регулювати у дітей процеси збудження й гальмування; знижувати рівень тривожності; розвивати пластику рухів.

Обладнання: кольорові хустки з легкої напівпрозорої тканини.

А зараз ми пограємося у схованки. Але не у прості — у прозорі. Цю гру полюбляють усі діти. Схованки дають змогу впоратися зі страхом темряви і замкненого простору, з почуттям самотності (це по чуття часом відчуває кожна дитина, а під час гри вона має певний час перебувати наодинці, до того ж, у таємному місці). Отже, зав’язавши прозорий шарф на очі, дитина бачить усе навколо, але при цьому — вона сховалася. Радість руху буде ще яскравішою, якщо хустки перетворяться на крила метеликів: Ми – метелики яскраві – На листочках посідали.(діти сидять навпочіпки) Вітер дмухнув — полетіли. (встають, бігають по кімнаті,змахуючи руками вгору — вниз) І на землю тихо сіли.(сідають навпочіпки, завмирають) Вітер знову налетів, З нами гратись захотів. Високо він нас підняв. (встають, піднімають руки догори) Все кружляв нас і кружляв. Сонце крильця освітило — І на землю опустило. (кружляють по кімнаті, потім зупиняються і сідають навпочіпки) Через деякий час слід запропонувати дітям потягнутися і відчути, як у них «розправляються крила» під час потягування.

Гра “Хоробрі жабенята”

Мета: вчити : – знімати психоемоційне напруження у дітей; – прийнятним способом виявляти негативні емоції, агресивні імпульси; розвивати у дітей координацію рухів.

Обладнання: папір у рулоні; кошик.

Особливе значення для розвитку малюка мають рухливі ігри. Із моменту народження дитина прагне до руху. Вона пізнає світ, повзаючи, стрибаючи, бігаючи. Через рухливі ігри вона вчиться володіти своїм тілом, її рухи стають красивими і впевненими. А в момент фізичного та емоційного напруження ці ігри дадуть змогу «виплеснути» негативну енергію прийнятним способом. Малюкам неодмінно сподобається гра — перетворення на хоробрих жабенят. У нас є звичайні рулони паперу. І в кожного хороброго жабеняти є листок, на якому він сидить. Кожний учасник сидить на шматку паперу, відірваному від рулону. «Жили-були в тихому ставку із красивим лататтям молоді жабенята. У кожного з них був улюблений листочок, на якому жабеня сиділо, грілося на сонечку і, звичайно, розмовляло. А як жабенята розмовляють? Правильно: «Ква-ква-ква»… І ось одного разу над ставком пролітав величезний птах у пошуках ситного обіду. Помітивши жабенят, птах вирішив поласувати ними. Але жабенята були винахідливими: зім’яли свої листочки і почали кидати їх у птаха. Птах злякався і полетів. Із того часу жабенята нічого не бояться». А якщо взяти аркуш паперу, розірвати його на багато дрібних шматочків і на рахунок 1-2-3-4 підкинути вгору, то вийде веселий салют. «Результат» салюту збираємо в кошик, примовляючи: «Ми збираємо листочки швидко-швидко, чисто-чисто». У цій грі в буквальному сенсі «виплескуються» емоції. У людському організмі самою природою закладена можливість саморегуляції: коли на зміну реакції напруження (стресу) приходить розслаблення, спокій, відпочинок. І звичайно, рухлива гра — це джерело радості й один із ліпших засобів спілкування дорослого з дитиною.

Гра “Наливаємо, виливаємо, порівнюємо”

Мета: розвивати у дітей тактильне сприймання; пробуджувати інтерес до дослідницької діяльності. Обладнання: гумова іграшка.

Загальновідомо, що вода має корисні властивості, зокрема тепла вода розслабляє і заспокоює. Діти дуже люблять ігри з водою. У воду опускають іграшки, поролонові губки, трубочки, пластикові пляшечки з отворами. Якщо гра з водою відбувається в денний час, можна додати до неї пізнавальний компонент: під час опускання предметів у воду порівнювати їх за фактурою і масою. Можна заповнити миску з водою ґудзиками, намистинками, монетками, невеликими кубиками тощо і пограти з ними, скажімо: взяти якомога більше предметів в одну руку і пересипати їх в іншу; зібрати в одну руку, наприклад, намистинки, а в іншу — камінчики; припідняти якомога більше предметів на долонях. Після розв’язання кожного завдання дитина розслаблює кисті рук, тримаючи їх у воді. Тривалість вправи — близько п’яти хвилин, поки вода не охолоне. Після завершення гри руки дитини слід розтирати рушником протягом однієї хвилини.

Гра “Розмова з іграшкою”

Мета: учити дітей способів вираження свого емоційного стану, переживань; розвивати навички мовленнєвого спілкування.

Обладнання: іграшки бі-ба-бо; іграшки-рукавички.

Для дитини в період життєвих змін важлива підтримка дорослого. Малюк має потребу повідомити, що у нього «не так», але зробити це йому поки складно. Допомогти дитині у цьому може її улюблена іграшка, яка асоціюється з позитивними емоціями, відчуттям комфорту і безпеки. Давайте спробуємо одягнути на руку іграшку-рукавичку. На руці дитини — теж іграшка. Ви торкаєтеся до неї, можете погладити і полоскотати, при цьому запитуєте: «Чому мій, … , сумний, у нього мокрі оченята; з ким він подружився в дитячому садку, як звати його друзів, в які ігри вони гралися» тощо. Поговоріть одне з одним, привітайтеся пальчиками. Використовуючи образ іграшки, переносячи на нього свої переживання і настрої, дитина розповість вам, що її турбує, поділиться тим, що складно висловити без спеціальної підтримки. Учені довели, що діти, оточені любов’ю і турботою, легше переносять стресові ситуації, у їхньому організмі виробляється менше кортизолу — гормона, що негативно впливає на обмін речовин, імунну систему, мозок. Батьківське тепло й чуйність допомагають малюкові ке­рувати своїми емоціями. Дошкільникові важливо відчувати контакт із мамою (зокрема, фізичний). Адже, спілкуючись із дитиною, ми ніби говоримо їй: «Я тебе люблю, мені добре поруч із тобою».

Гра “Малюнки на піску”

Мета: розвивати в дітей тактильну чутливість; візуалізувати поняття власного Я.

Обладнання: кольорові пластикові підноси; манна крупа.

Давайте згадаємо одну з найулюбленіших ігор-занять нашого дитинства. Коли на вулиці ставало тепло, дітвора збиралася в пісочниці. Створимо свою маленьку пісочницю з білим «піском» (манною крупою). Можна насипати її гіркою або розгладити. По пісочку пробіжить стадо коників, проскакають зайчики, тупцюватимуть слоники, накрапатиме дощик. Його зігріють сонячні промені, і на ньому з’явиться малюнок. А який саме малюнок, вам підкаже дитина, яка із задоволенням долучиться до цієї гри. Чому діти люблять грати в піску? Пісок дає змогу розслабитися: руки заглиблюються в пісок — це приємні тактильні відчуття; пісок повільно сиплеться — це візуально заворожує; із піску можна побудувати що завгодно. Швидкі зміни, перетворення відволікають дитину від переживань. Корисно виконувати рухи обома руками. Це дає змогу синхронізувати активність обох півкуль головного мозку, стимулює розвиток логічної лівої півкулі, що відповідає за мовленнєвий розвиток, і інтуїтивної, емоційної правої півкулі.