Олександрівський ЗДО №6

 





ЯДЕРНА ЗАГРОЗА

30 черв. 2023
РЕКОМЕНДАЦІЇ

Як діяти у випадку радіаційної небезпеки: загальні рекомендації

Зокрема, у списку загальних рекомендацій, поширених на сторінці Центру громадського здоров'я, зазначено:

  1. Після повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку: стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; підвали: з покриттям із дерева – у 7 разів, із цегли або бетону – у 40-100 разів.
  2. Проведіть йодну профілактику.
  3. Попередьте сусідів, допоможіть людям з інвалідністю, дітям та людям похилого віку. Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.
  4. Уникайте паніки: налаштуйте комунікації з офіційних джерел і чекайте офіційної інформації.
  5. Уникайте тривалого перебування на забрудненій території і за можливості негайно її покиньт
  1. Перебуваючи на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, використовуйте засоби захисту: протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов’язку, хустинку або будь-яку частину одягу; для захисту шкіри – захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидку, гумове взуттям і рукавиці.
  2. Спакуйте необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі, у герметичну валізу.
  3. Після прибутя на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.
Протирадіаційні укриття: як їх підготувати

Спеціальні укриття проти радіації розташовуються зазвичай у підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному чи на першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними конструкціями), в основній будівлі школи або не далі, ніж 100 метрів від неї. Поруч не має бути резервуарів з небезпечними хімічні, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями.

Як підготувати приміщення на випадок ядерної небезпеки.

  • укриття має бути забезпечене електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності мають бути приміщення для встановлення виносних баків;
  • не має бути ніяких отворів у стінах окрім дверей. Якщо є інші – мають бути закладені мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками чи цеглою;
  • в укритті має бути не менше ніж два евакуаційних виходи. Для укриттів місткістю до 50 осіб допускається один вихід;
  • через укриття не повинні проходити водопровідні, каналізаційні чи інші магістралі;
  • входи мають закриватись посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) чи захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;
  • в укритті має бути вентиляція;
  • місткість укриття – не менше 1 метра на людину.

Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей впродовж не менше від 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти.

  • місця для сидіння (лежання): стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати;
  • теплі ковдри або спальники;
  • поліетиленові пакети;
  • армований скотч для герметизації приміщення;
  • ганчірки та вологі серветки;
  • вода для очищення тіла, предметів, поверхонь від радіаційного пилу;
  • питна вода у розрахунку одна особа/2 л на добу;
  • запас консервів та сублімованої їжі;
  • контейнери для продуктів харчування;
  • баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд);
  • резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо);
  • вогнегасники;
  • аптечка із засобами надання невідкладної медичної допомоги;
  • Запас таблетованого йодиду калію на максимальну плановану кількість дітей та персоналу в укритті: немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг на особу,
  • діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг, діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг на особу,
  • підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг на особу, дорослим від 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна.
  • респіратори FFP2 та FFP3 в розрахунку на максимальну кількість дітей, яку вміщує сховище;
  • засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач на батарейках з КХ/CХ діапазоном на випадок відсутності звʼязку та струму, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);
  • інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо).
Якщо вибух на АЕС. Як діяти, коли людина на відкритому просторі, не в укритті
Якщо новина про вибух застала людину не в укритті, є певний проміжок часу для того, щоб знайти сховок поблизу.
«Коли стається вибух, спочатку ми відчуваємо удар, а радіонукліди приходять пізніше. Поки все підніметься в хмару, долетить, потім буде зверху падати. Тому якщо ви не бачите прямо перед собою ядерного гриба і самого вибуху, є кілька хвилин, щоб швидко добігти до приміщення, сховатися і все загерметизувати", наголосила радіобіологиня Олена Паренюк.

Експертка рекомендує також, добігши до приміщення, загерметизувати вікна і двері плівкою або скотчем, у випадку наявності металопластикових вікон, перевести їх в зимовий режим, який ущільнює герметизацію.

Пити чи контактувати з водою з крану після аварії заборонено, навіть з технічною метою.