Олександрівський ЗДО №6

 





КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ:

1 бер. 2021
ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Запровадження інклюзивних цінностей у дошкільних навчальних закладах

 

Для України інклюзивна освіта — це педагогічна інновація, до запровадження якої здебільшого не готові ані адміністрації дошкільних навчальних закладів, ані педагоги. Тож нині надзвичайно гостро постала потреба роз’яснити організаційні аспекти цього процесу

Законом України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ визначено право дітей з особливими освітніми потребами дошкільного віку здобувати освіту в інклюзивних групах дошкільного навчального закладу за місцем проживання. Це передбачає цілеспрямоване запровадження інклюзивної освіти — створення в дошкільних навчальних закладах середовища, адаптованого до потреб дітей з особливими освітніми потребами, системну підготовку фахівців, розроблення індивідуальних програм розвитку та низку інших заходів, що виключають стихійну інтеграцію таких дітей. Однак через непланомірність цього процесу, обумовлену передусім суперечностями між запровадженням сучасних інноваційних підходів у сфері освіти та їх державно-управлінським забезпеченням, адміністрації дошкільних навчальних закладів, педагоги й батьки або особи, які їх замінюють, стикаються з низкою організаційних питань, що потребують роз’яснення.

Комплектування інклюзивних груп

Питання комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах, незалежно від підпорядкування та форми власності, врегульоване Порядком комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 06.02.2015 № 104/52(далі — Порядок). Так, відповідно до пункту 8 Порядку наповнюваність інклюзивної групи для забезпечення ефективності освітнього процесу становить до 15 осіб, з них — одна-три дитини з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю (далі — діти з особливими освітніми потребами).

Кількість дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивній групі залежить від складності порушення у дитини та обсягу необхідної підтримки й допомоги з боку дорослого. Тобто в інклюзивній групі може бути одна така дитина, якщо вона потребує постійного супроводу.

Згідно з висновком психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК) та залежно від рівня і ступеня порушення діти з особливими освітніми потребами можуть перебувати в інклюзивній групі дошкільного навчального закладу до семи (восьми) років.

Документи для зарахування дитини до інклюзивної групи

Відповідно до пункту 5 Порядку прийом дітей до інклюзивних груп здійснює керівник дошкільного навчального закладу протягом календарного року на підставі таких документів, як:

заява батьків або осіб, які їх замінюють;

медична довідка про стан здоров’я дитини з висновком лікаря про те, що вона може відвідувати дошкільний навчальний заклад;

довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

свідоцтво про народження дитини.

Для дітей з особливими освітніми потребами додатково подають такі документи, як:

копія медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років, наданого лікарсько-консультативною комісією, або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу;

висновок ПМПК;

копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда;

направлення місцевого органу управління освітою.

Медичний висновок

Медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років (ф. 080/о) оформлює лікарсько-консультативна комісія дитячого лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини після її огляду та за наявності виписки з медичної карти стаціонарного хворого (ф. 027/о) або консультативного висновку спеціаліста (ф. 028/о), виданих після стаціонарного або амбулаторного обстеження дитини та оформлених у встановленому порядку.

Висновок психолого-медико-педагогічної консультації

Висновок ПМПК містить рекомендації, що дадуть педагогам змогу створити сприятливе розвивальне середовище з урахуванням особливостей психічного розвитку, можливостей, потреб, навичок, практичного та соціального досвіду дитини, особливостей засвоєння нею знань. Такі рекомендації надзвичайно важливі під час розроблення для дитини з особливими освітніми потребами індивідуальної програми розвитку (далі — ІПР).

Висновок ПМПК не містить медичного діагнозу, а окреслює лише ті показники, які мають значення для розрізнення станів розумового розвитку, особливостей емоційно-вольової сфери дитини. Він також містить конкретні рекомендації для батьків та педагогів, що необхідно враховувати під час роботи з нею.

Направлення місцевого органу управління освітою

Направлення місцевого органу управління освітою — поки що потрібний документ. Адже батькам або особам, які їх замінюють, часто відмовляють у зарахуванні дитини з особливими освітніми потребами до дошкільного навчального закладу.

Дитина з особливими освітніми потребами має право відвідувати дошкільний навчальний заклад за місцем свого проживання без будь-яких дозволів і направлень.

Протипоказання для прийому дитини до інклюзивної групи

Протипоказаннями для прийому дітей до інклюзивних груп дошкільних навчальних закладів є такі:

ІІІ і IV ступені порушень функцій організму, які не сумісні з перебуванням дитини в організованому колективі;

усі захворювання в періоді розпалу, хронічні захворювання в стадії загострення, захворювання, що потребують стаціонарного лікування, гострі інфекційні захворювання до закінчення строку карантину.

Водночас згідно з пунктом 11 Порядку якщо в період перебування в інклюзивній групі дошкільного навчального закладу дитина з особливими освітніми потребами проявлятиме неконтрольовану поведінку, то за рішенням педагогічної ради її направляють для додаткового обстеження до ПМПК задля розв’язання питання подальшого перебування її в інклюзивній групі.

Утім таке формулювання пункту створює колізію щодо діяльності ПМПК. Адже висновок лікаря про те, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад передбачає, що в неї немає ускладнень у розвитку, які зумовлювали б неконтрольовану поведінку. Тож якщо в дитини з особливими освітніми потребами все ж таки виникають поведінкові порушення, то вона потребує підвищеної уваги педагогічного колективу, допомоги практичного психолога, а за потреби — поглибленого огляду лікаря-психоневролога, і аж ніяк не направлення для додаткового обстеження до ПМПК. При цьому рішення педагогічної ради буде неправомірним, оскільки відповідно до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України від 07.07.2004 № 569/38(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61), звернення батьків або осіб, які їх замінюють, щодо оцінювання особливостей розвитку дитини психолого-медико-педагогічною консультацією відбувається не за направленням, а лише з їх власної ініціативи.

Розроблення індивідуальної програми розвитку

Завдання фахівців щодо індивідуального супроводу дитини з особливими освітніми потребами:

• збирати інформацію про дитину, її інтереси, труднощі й обмеження, освітні потреби

• ухвалити консолідоване рішення про специфіку змісту навчання дитини з урахуванням рекомендацій ПМПК

• визначати потенціал розвитку дитини

• актуалізувати її позитивні особистісні якості

• розробляти індивідуальну програму розвитку дитини

• контролювати загальний психічний розвиток дитини

• консультувати батьків з питань психофізичного розвитку дитини

• вести щоденник спостережень, що відображає актуальний розвиток дитини

• формувати портфоліо дитини

ІПР розробляє група фахівців індивідуального супроводу дитини (далі — група) відповідно до висновку та рекомендацій ПМПК. Склад групи визначає та затверджує наказом керівник дошкільного навчального закладу. Зазвичай до неї входять:

вихователь-методист;

вихователь;

асистент вихователя;

практичний психолог;

вчитель-дефектолог;

медична сестра.

За необхідності на етапі вивчення дитини з особливими освітніми потребами та планування роботи з нею до роботи групи можна залучати фахівців інших навчальних закладів, навчально-реабілітаційних центрів, ПМПК тощо.

До розроблення ІПР обов’язково залучають і батьків дитини з особливими освітніми потребами або осіб, які їх замінюють. Це забезпечить їх поінформованість про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та врегулює низку суперечливих питань, які можуть виникати під час освітнього процесу.

ІПР розробляють на 3 місяці на основі спеціальних програм розвитку дитини дошкільного віку, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для дошкільних навчальних закладів, з подальшим її переглядом щомісяця задля корегування та доповнення. Затверджує ІПР керівник дошкільного навчального закладу.

ІПР переглядають, якщо в дитини виникають труднощі в засвоєнні змісту навчального матеріалу або необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдання.

На сьогодні немає уніфікованої форми ІПР, тому головне — дотримуватися вимог до змісту її розділів (табл.).

 

Зміст розділів індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами

 

Назва розділу

Зміст

Загальна інформація про дитину

Ім’я та прізвище дитини, дата її народження

Прізвище, ім’я, по батькові та телефони батьків

Адреса проживання

Інформація про порушення в розвитку

Дата зарахування до дошкільного навчального закладу

Термін дії ІПР

Рівень розвитку дитини

Відомості про рівень розвитку дитини: її знання та вміння, сильні якості, труднощі, у чому потрібна допомога

Інформація про вплив порушень розвитку дитини на її здатність до успішного засвоєння інформації

Освітні послуги

Розклад корекційно-розвивальних та додаткових занять з відповідними фахівцями (вчителем-дефектологом, практичним психологом) із зазначенням кількості й тривалості таких занять

Адаптації/модифікації

Рекомендації щодо пристосування навчального середовища, застосування методів, матеріалів, іграшок, обладнання з урахуванням сенсорних та інших потреб дитини

 

Супровід дитини з особливими освітніми потребами

Однією з важливих умов інклюзивної освіти є індивідуалізація освітнього процесу, що передбачає педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами асистентом вихователя. Водночас у Порядку та інструктивно-методичних рекомендаціях щодо організації діяльності інклюзивних груп, наведених у листі Міністерства освіти і науки України від 12.10.2015 № 1/9-487, (далі — Інструктивно-методичні рекомендації), передбачено залучення асистента дитини. Тож розглянемо аспекти впровадження посади асистента вихователя та залучення асистента дитини до освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.

Асистент вихователя

Посада асистента вихователя дошкільного навчального закладу нова, тому визначення організаційно-методичних засад його діяльності є надзвичайно актуальним. Зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 63» від 29.07.2015 № 531посада асистента вихователя внесена до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників. Окрім того, унормовано Порядок надання щорічної основної відпустки вихователю, який працює в інклюзивній групі, асистенту вихователя дошкільного навчального закладу тривалістю до 56 календарних днів.

Адаптація — зміна характеру подання матеріалу без зміни змісту або складності навчального завдання. Зазвичай адаптують:

• фізичне середовище — збільшення інтенсивності освітлення в групових приміщеннях, де є діти з порушеннями зору

• зменшення рівня шуму в групі, де навчається дитина, яка погано чує, або забезпечення її слуховим апаратом

• навчальні матеріали (дидактичні посібники, ігрові, наочні та інші матеріали)

Посаду асистента вихователя у дошкільному навчальному закладі вводять задля організації корекційно-розвивиткової роботи в інклюзивній групі, що унеможливлює якість такої роботи через відсутність фахової підготовки у відповідних спеціалістів. Проведення корекційно-розвиткової роботи вимагає від фахівця спеціальних знань, що не передбачено програмами підготовки асистентів і, власне, їх функціями. Згідно з Інструктивно-методичними рекомендаціями в штатному розписі дошкільного навчального закладу передбачають одну ставку асистента вихователя на одну інклюзивну групу. Утім для реалізації такої ініціативи необхідне внесення відповідних змін до Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів.

Асистент дитини

За письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, адміністрація дошкільного навчального закладу може надати дозвіл брати участь в освітньому процесі асистентові дитини, фізичний та психічний стан здоров’я якого дає йому змогу постійно супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами.

! Асистент дитини виконує свої функції на громадських засадах або його працю оплачують за рахунок коштів громадських організацій та інших джерел, незаборонених законодавством.

Батьки або особи, які їх замінюють, можуть самостійно виконувати функції асистента дитини. У цьому разі вони мають проходити у встановленому законодавством порядку попередній та періодичні медичні огляди з оформленням особової медичної книжки встановленого зразка. Особові медичні книжки мають зберігатися в медичному кабінеті дошкільного навчального закладу.

Насамкінець зазначимо, що в упровадженні інклюзивної освіти маємо ще багато проблем, розв’язання яких потребує часу та узгоджених дій як колективів дошкільних навчальних закладів, так і керівництва держави.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України «Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» від 02.04.2015 № 1/9-169питання щодо подальшого навчання в інклюзивній групі дитини, у якої проявляється неконтрольована поведінка, виносять на розгляд педагогічної ради лише за умови, що така поведінка дитини загрожує її життю чи здоров’ю або життю чи здоров’ю інших дітей.

Розгляд цього питання на педагогічній раді відбувається з обов’язковою присутністю батьків дитини (або осіб, які їх замінюють). За рішенням педагогічної ради дитина може бути направлена до психолого-медико-педагогічної консультації для додаткового обстеження з метою отримання рекомендацій щодо проведення ряду заходів психолого-педагогічної корекції відхилень поведінки та подальшого порядку здобуття дошкільної освіти. Таке рішення має бути обгрунтованим та виваженим і прийматися з урахуванням інтересів та права на дошкільну освіту усіх дітей.