Олександрівський ЗДО №6

 





ТИЖДЕНЬ ОБЖД

20 лют. 2018
"НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО - ЗДОРОВ"Я"

«Найбільше багатство – здоровя»

 

№  

  Захід, що передбачено

  Дата

  Відповідальні

 

1.

1. Педгодина:

    Абетка здоров’я  для вихователів.

    Робота з батьками з даної теми.

 

2. Бесіда з старшими дошкільниками на тему:

    «Безпека мого життя»

 

12.02.2018        

  Дергунова В.Г.

  Павлюченко Л.О.            

 

  Вихователі

 

2.

1. Розвага:  Загартування.

  «Повітря, сонце і вода-

   Для всіх хвороб просто біда.

   Тож, гартуватись, друже, слід,

   Щоб врятуватися від бід!

   До сонця личко підставляй,

   Водою тіло обливай.

   Морозу, холоду не бійся,

   А для сміливості ти смійся.»

 

2. Робота з батьками: (памятки для батьків у куточках)

 «Безпека всюди -  головне  завдання для батьків»                 

 

 

13.02.2018

  Лавріненко В.П.

  Матвієнко О.І.,

 

 

 

 

 

 

 

 

  Вихователі

 

 3.

1.Тематичне заняття:

  «Хто здоровий, той сміється,

   Все йому в житті вдається»

 

 

14.02.2018

  Вихователі,

  Музкерівники

  Дуднікова В.С.

 

 

 4. 

1.Оточуючий світ. Свій – чужий.

   Драматизація казки «Вовк та семеро козенят»

 

 

15.02.2018

  Скічко В.С.

  Лавріненко В.П.

 

5.

 

1. Створення книги з дитячих малюнків та аплікації:

   «Турбота про здоров’я – найкращі ліки »

   (за участі дорослих)

 

 

16.02.2018

 

  Павлюченко Л.О.

  Вихователі,

  батьки

 

 

 

 

 

 

АКТУАЛЬНІСТЬ СПІВПРАЦІ ДИТЯЧОГО САДКА ТА РОДИНИ ФІЗКУЛЬТУРНО - ОЗДОРОВЧІЙ РОБОТІ  .

 

Питання збереження та зміцнення здоров’я дітей й досі залишаються актуальними. Результати наукових досліджень засвідчують стійку негативну динаміку стану здоров’я дітей, починаючи з раннього віку. Підтвердженням цього може слугувати достатньо висока кількість дітей з дисгармонійним розвитком, фізіологічною незрілістю, дефіцитом ваги, низьким рівнем рухового досвіду. Тому великого значення набуває пошук шляхів співпраці педагогічного колективу та родини у фізкультурно-оздоровчої роботі, спрямованій на задоволення природної потреби дитини в рухах, активізації рухової діяльності, забезпеченні умов для залучення дітей до основ здорового способу життя.

Зважаючи на комплексний характер проблеми збереження та зміцнення здоров’я дітей, в організації фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми дошкільного віку навчальні  і родини покликані приділити якнайбільше уваги даному питанню. 

Батьки - перші вихователі, тому на них покладено повну відповідальність за прищеплення основних життєвих цінностей, серед яких приріоритетною є здоров’я у всьому його різноманітті. Опитування батьків показують, що більшість з них не в повній мірі усвідомлюють необхідність формування у дітей основ здорового способу життя, забезпечення умов для активної, змістовної фізкультурно-оздоровчої діяльності в умовах родинного виховання. Однією з основних причин такого становища можна назвати відсутність або низький рівень у батьків педагогічної культури, мотивації, необхідних знань та практичних навичок оздоровчої діяльності. Тому дошкільний навчальний заклад має надавати батькам відповідну допомогу у вирішенні питань збереження і зміцнення здоров’я дитини, активізації рухової діяльності, створенні гармонійного фізкультурно - оздоровчого клімату в родині, побудові природо - та культуро відповідної моделі поведінки.

Спільна фізкультурно-оздоровча робота дошкільного навчального закладу і родини відбувається у контексті реалізації загальної програми співпраці і включає наступні напрями: залучення батьків до активної участі в педагогічному процесі не лише через опосередковані, а й безпосередні форми співпраці; створення умов для творчої самореалізації педагогів, батьків, дітей; знайомство батьків із специфікою фізкультурно - оздоровчої діяльності закладу, його соціокультурним та розвивально-виховним середовищем, особливостями функціонування моделі здоров’язберігаючого середовища.

Спільні зусилля педагогів та батьків у педагогічній діяльності, вияв терпимості, розуміння, толерантність та тактовність у вихованні та навчанні дітей, повага у взаєминах батьків та педагогічного колективу-основа збереження та зміцнення здоровя дошкільників.

Партнерство і довіра полягає, в першу чергу, у прийнятті педагогами сімейних цінностей родин, їхніх уявлень про фактори впливу на здоров’я, способів оздоровлення дітей, які використовуються в родинному вихованні, і на основі цього спрямування своїх зусиль на прилучення дітей до основ здорового способу життя. 

Батьки та педагоги  працюють над виробленням однокових вимог та правил щодо оздоровчої поведінки дитини, єдиних підходів до її формування.

Велику роль має використання прикладу, що забезпечує усвідомлення батьками і педагогами значущості власної оздоровчої поведінки та здоров’ятворчої діяльності, і відповідно демонстрації її повсякчас в повсякденному житті. Дитина має спостерігати дієвість і результативність ведення здорового способу життя, життєвого (здоров’ятворчого) досвіду ,передбачає можливість обміну власним досвідом у вирішенні складних проблем, прикладами у застуванні різних оздоровчих традиційних і нетрадиційних методах оздоровлення; особливостями фізкультурного дозвілля в родинах, проведенні сімейного туризму як засобу оздоровлення дітей тощо.

Таким чином, спільна фізкультурно-оздоровча робота дошкільного навчального закладу і родин включає наступні напрями:

- систематичну, цілеспрямовану просвітницьку роботу, спрямовану на усвідомлення батьками значущості створення та дотримання раціонального розпорядку дня, підтримки оптимального рівня рухової активності, повноцінного та збалансованого харчування, гігієнічної культури в родині; проведенні загартовуючих процедур, створенні сприятливого фізкультурно-оздоровчого клімату в сім'ї тощо;

- ознайомлення батьків із структурними та змістовно-організаційними основами фізкультурно-оздоровчої роботи, реалізація яких спрямована на гармонійний, різносторонній розвиток особистості дитини;

- погодження  з батьками шляхів зміцнення і збереження здоров’я дітей , стратегії фізичного розвитку та його подальші шляхи удосконалення на засадах ознайомлення з результатами моніторингу стану здоров’я та психомоторного розвитку дитини;

- навчання батьків конкретними прийомами та методами ефективного оздоровлення в домашніх умовах (самомасаж, загартування, дихальна гімнастика, різноманітні оздоровчі технології терапевтичної спрямованості);

- ознайомлення батьків із лікувально-профілактичними заходами, навчання окремим нетрадиційним методам оздоровлення дитячого організму (аромотерапія, фітотерапія, полоскання горла мінеральною водою, настоями трав тощо).

Отже, спільна фізкультурно-оздоровча робота дошкільних навчальних закладів і родин виступає одним із важливих факторів формування у дітей основ здорового способу життя, культури здоров’я. 

 

 

ФОРМИ  РОБОТИ  ПО ОЗДОРОВЛЕННЮ ДІТЕЙ У СІМ'Ї

 

Кожна дитина відчуває природну потребу в активному русі. І дуже важливо, колив сім'ї зуміють зробити фізкультуру не просто обов'язковим,a й улюбленим режимним моментом малюка. Зрозуміло, що фізкультура в ранньому і дошкільному віці повинна асоціюватися з веселою грою. Тому потрібно визначити, які саме фізичні вправи дитина виконує із найбільшим задоволенням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. Потім доцільно вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати.

У фізичному вихованні дітей в сім'ї можуть бути використані різні форми роботи – від простих (ранкова гімнастика) до складних (тренування в окремому виді спорту).

Можна рекомендувати такі форми роботи з фізичної культури:

·ранкова гігієнічна гімнастика;

·ранкова спеціалізована гімнастика;

·фізкультхвилинки;

·заняття із загальної фізичної підготовки;

·самостійні тренувальні заняття;

·участь у змаганнях;

·прогулянки (лижні, велосипедні, піші);

·процедури для загартування;

·туризм;

·рухливі і спортивні ігри.

 

Дуже важливо займатися фізичною культурою з дітьми від 2 до 6 -7 років, хоча і післяцього не слід припиняти заняття. Систематичні вправи в домашньому спортивному куточку, ранкова гімнастика, вечірня пробіжка з татом – все це допоможе досягти значних успіхів у фізичній культурі.

Щоденно приділяючи дитині хоча б декілька хвилин для занять,перш за все потрібно дотримуватися принципу систематичності, щоб дитина поступово звикала до занять, які стануть для неї необхідними. Тривалість домашнього заняття може бути різною – залежно від віку дитини, від вільного часу батьків, від пори року, від частини доби, а також від того, чим займається дитина до і після заняття (якщо дитина втомилася після тривалої прогулянки, тотривалість заняття доречно зменшити).

Під час ранкової гімнастики найкраще використовувати легкі і знайомі  вправи. Тривалість ранкових занять – не більше 10 хв. Протягом дня дитина повинна до і після  сну побувати на свіжому повітрі, де можна  провести 20 -ти хвилинне фізкультурне заняття, виконавши вправи для великих м'язових груп.

Вправи перед вечерею – найбільш розповсюджена форма занять.У цей період є час для опанування акробатичними вправами, проведення ігор і вдосконалення досягнутих результатів. Тривалість занять із дітьми до 6 років – 20 - 30 хвилин, а з 6 – 7 -  річними – до 40 хвилин.

Після вечері займатися з дітьми фізичними вправами не рекомендується. Після їжі інтенсивна рухова діяльність є шкідливою (в будь- який час доби). І окрім того, після фізичних вправ діти важко засинають.

 

 

 

Комплекс вправ для профілактики плоскостопості(корекційна гімнастика)

 

1.Розведення і зведення п’яток, не відриваючи носки від підлоги.

2.Захоплення ступнями предмета і піднімання його.

3.Найбільше згинання і розгинання ступнів.

4.Захоплення і піднімання пальцями ніг різних предметів (камінців, олівців, серветок).

5.Ковзання ступнями вперед і назад за допомогою пальців.

6.Стискування гумового м’яча ступнями.

7.Збирання пальцями ніг килимка з тканини в складки.

8.Прокочування гімнастичної палички ступнями.

9.Перекочування з п’ятки на носок і навпаки.

10.Повертання тулуба.

11.Напівприсідання і присідання на носках, руки в сторони, вгору.

12.Проходження по гімнастичній стінці (на щаблі ставати серединою стопи).

13.Ходіння по гімнастичній палиці прямо і босоніж.

14.Ходіння по бруску з нагнутою поверхнею.

15.Ходіння по ребристій дошці.

16.Ходіння на носочках вгору і вниз по нагнутій поверхні.

 

  ФОТОВИСТАВКА

 

 

 

     Бутерброди готували,

      І всіх ми  друзів частували.

      Ти за тортик забувай,

      Лиш корисне споживай.

 

 

Бутерброди з яблуками або грушею

Свіжі яблука чи грушу порізати кружальцями і видалити серцевиною, недовго поварити в невеликій кількості цукрового сиропу і викласти їх на запашні круглої форми скибочки білого хліба або цупкого батона, намазані маслом або шоколадним маслом.

Прикрасити фруктовий бутерброд можна контрастним за кольором джемом, викладеним чайною ложечкою в серцевиною яблука. горішками. Гарні такі бутерброди з чаєм або кавою.

Бутерброди з яблуками і сиром

Очистити свіжі яблука від шкірки, вилучити серцевиною, нарізати кружечками товщиною 1 см і злегка обсмажити з обох сторін на вершковому маслі так, щоб вони не розвалилися. Сир і білий хліб нарізати такими ж за величиною кружечками, як і яблука. Хліб намазати вершковим маслом, покласти зверху шматочок сиру і на нього — кружальце яблука, в серединку якого чайною ложкою вкласти желе. Такі бутерброди дуже декоративні і смачні.

Бутерброди з суницею

На скибочки білого хліба намазати жельовані (додано розчинений желатин) вершки або сирну масу, а зверху викласти вимиті цілі або розрізані навпіл ягоди стиглої свіжої суниці і посипати трохи цукрової пудрою.

 

 

 

Гарно будем руки мити,

Щоб ніколи не хворіти.

 

 

 

 Кожен день по розпорядку

 Маємо робить зарядку.

 Для здоров’я вона – плюс,

 Намотай собі на вус.

 

 

 

Хай цибулька підростає

Нас від грипу захищає

 

 

Годі, діти, бігати,
Гратись у дворі!
Час уже обідати
Нашій дітворі.

 

– Ну-те, хто з вас там бистріший?
То ідіть в садок скоріше!
Купи снігу там лежать! –
Діти поклик підхопили,
Бабу з снігу враз зліпили,
Очі їй з вугля всадили,
Рот із буряка зробили,
От так «баба»! Молодці!
Ну, дивуйтесь, горобці!



 

 

Щоб здоровя гарне мати,

Треба в ігри дітям грати